Багато хто з нас не раз чув зі ЗМІ про те, що біржова торгівля принесла гарний дохід не одному інвестору, і що найуспішніші з них завдяки своєму заняттю навіть змогли досягти місця в рейтингу Forbes. Саме поняття біржа позначає структуру, що забезпечує роботу ринків товарів, валюти, цінних паперів та різноманітних фінансових інструментів. Зазвичай прийнято розглядати три основні види біржової торгівлі – фондову, валютну та товарну.
Сучасні інформаційні технології відкрили нові можливості для розвитку бірж та торгівлі загалом. Але чи так було завжди? Коли з’явилася біржа і як вона розвивалася протягом часу?
Загальна історія створення бірж
Подібний формат торгівлі виник ще за часів Стародавнього Риму. А в 1653 марсельські купці поставили вимогу забезпечити їм місце «для ведення комерційних справ». Трохи пізніше торговці прийшли до думки, що фізична присутність товару не завжди потрібна – досить просто зібратися і домовитися про його вартість. Далі в них з’явилося поняття договору, до якого вносилися всі умови купівлі-продажу, а також деякі інші аспекти, пов’язані зі страхуванням, перепродажем векселів, таке інше.
Треба сказати, що образ сучасної біржі виник вже у Середньовіччі, й у 1608 року у Амстердамі підприємці створили велику біржу, яка стала відомою весь світ. Тоді вона вміщала до 4,5 тис. осіб, що було справжнім рекордом на той час. Завдяки цій біржі Нідерланди зробили боржником майже всю Європу.
На початку 18 століття біржовим центром став Лондон. З 1695 року там почали укладатися угоди не лише з купівлі-продажу фізичних товарів, а й акцій та інших цінних паперів.
Виникнення Нью-Йоркської фондової біржі датується 1792 роком. Вона не має державної форми власності, є некомерційною організацією, кількість її членів становить понад 1300 суб’єктів. Входити до неї можуть фізичні особи. Місце на біржі продаються лише тим особам, які підходять за певними параметрами.
Історія розвитку українських бірж
У нашій країні біржова торгівля розпочалася у 1796 році, в Одесі. Трохи пізніше, у 1834 році, ще одна біржа почала функціонувати у Кременчуці. Загальну історію розвитку можна розділити умовно на три етапи:
1. 1796 – 1860 гг.
Потрібно сказати, що відкриття бірж було ініційовано тоді Петром І. Ділове життя тих часів характеризувалася невеликими обсягами угод, не завжди досконалою системою організації, кредитування, таке інше. Пояснюється це тим, що на той час цілком достатньо було торгівлі на ринках та на ярмарках.
2. 1861 – 1914 гг.
У цей час розпочався активніший розвиток біржової торгівлі практично у всіх центральних містах України. Цьому сприяли, зокрема, і реформи 60-х років, які прискорили перехід до ринкового господарювання, створюючи сприятливі передумови у розвиток біржового напряму. В Україні починають зводитися елеватори, відкриваються комерційні банки, успішно функціонує так званий підтоварний кредит – найчастіше для торгівлі хлібом. У цей період розвивається мережа залізниць, з’являються нові транспортні засоби, що значно поліпшує і прискорює перевезення продукції.
3. Початок XX століття і донині
На початку 1900-х у нашій країні вже було 11 бірж. Вони займалися, переважно, торгівлею м’яса, хліба, вина, фруктів та інших продуктів. Найбільшими в цей час вважаються Київська цукрова біржа, Миколаївська хлібна та Одеська зернова. Вони становили непідробний інтерес для країн Західної Європи тим, що були незалежними організаціями. Місцева влада не втручалася у біржову діяльність. На вітчизняних біржах того періоду укладалися угоди із реальним товаром.
Сьогодні вплив бірж, які враховують розвиток економіки, фінансів та банківської справи, настільки широкий, що від результатів торгів залежать цілі ринки (нерухомості, страхування і навіть туризму). Також вони істотно впливають на діяльність банків різних країн, у тому числі й України.